документ влади

1) хартія, статут; грамота ( документ влади); пільга; привілей ( дарований верховною владою); угода про фрахтування судна, чартер, чартер-партія

2) фрахтувати; давати пільгу; дарувати ( привілей); засновувати (акціонерне товариство, компанію, корпорацію тощо)

- charterage

•

- charter lands

- statement credibility

- authority by law

1) влада

2) повноваження (на щось — for); сфера компетенції, коло обов'язків

3) орган, управління; відділ

4) pl власті; органи влади; адміністрація; начальство

5) авторитет, вага, вплив; значення

6) авторитетний (визначний) фахівець

7) авторитетне джерело (книга, документ)

8) авторитетне твердження; доказ; підстава

* * *

1) влада

2) повноваження; право, права; компетенція; документ, який підтверджує повноваження; доручення, довіреність; ордер; грамота

3) звич. pl влада, начальство; адміністрація; вiйcьк. інстанція; начальник; ( Authority) орган, управління; відділ

4) вага, авторитет, вплив

5) авторитет, великий ( крупний) спеціаліст; авторитетне джерело (книга, документ)

6) підстава

7) переконливість; сила

I n

1. справа, поступок

2. дія, процес

3. акт, закон, постанова, рішення (суду)

4. акт, документ

- arbitrary act одностороння дія

- complex act складне діяння

- composite act складене діяння

- constituent act установчий документ/ акт

- continuing act тривале діяння

- countermeasures in respect to internationally wrongful act заходи у відповідь на міжнародно-протиправне діяння

- deliberate act умисна дія

- diplomatic act дипломатичний акт

- final act заключний акт, заключна угода

- hostile act ворожий акт

- instantaneous act миттєве діяння

- internationally illicit act міжнародно-неправомірна дія

- internationally injurious act міжнародно-протиправна дія

- internationally wrongful act міжнародно-протиправна дія

- legal act юридичний акт

- legislative act законодавчий акт

- legitimate act правомірний акт; правомірна дія

- terrorist act терористичний акт

- unfriendly act недружелюбний акт, недружній крок

- unilateral act односторонній акт, одностороння дія

- unlawful act незаконна дія

- objective element of internationally wrongful act об'єктивний елемент міжнародно-протиправної дії

- subjective element of internationally wrongful act суб'єктивний елемент міжнародно-протиправної дії

- to discontinue the internationally wrongful act припинити міжнародно-протиправне діяння

- temporal aspects of internationally wrongful act часові аспекти міжнародно-протиправної дії

- act of accession акт про приєднання

- act of (armed) aggression акт (збройної) агресії

- act of amnesty акт про амністію

- act in breach of the provisions of the treaty дія в порушення положень договору

- act of capitulation акт капітуляції

- act of commission дія; діяння, що виражається в дії

- act of defense оборонний акт

- act of discrimination акт дискримінації

- act of elements стихійне лихо

- act of force дії, пов'язані із застосуванням сили

- act of God стихійна сила, форс-мажор, стихійне лихо

- act of good will акт доброї волі

- act of hostility ворожі дії

- act of international terrorism акт міжнародного тероризму

- act of lawlessness and arbitrary rule акт беззаконня та сваволі

- act of omission бездіяння; діяння, що виражається у бездіянні

- act of oppression акт насильства

- act of piracy акт піратства

- act of public authority акт органу державної влади

- acts of reprisal by force акти репресалій із застосуванням сили

- act of retaliation акт відплати/ помсти

- act of sabotage акт саботажу

- act of the State (not) extending in time діяння держави, що (не) розповсюджуються у часі

- act of terrorism акт терору

- act of vengeance акт помсти

- act of violence акт насильства

- act of war акт війни

- cessation of internationally wrongful act припинення міжнародно-протиправного діяння

- to amend legislative acts вносити зміни в законодавство

- to block the passage of the act заважати прийняттю закону

- to issue an act видати акт

- to commit an act of coercion застосувати силу для придушення заворушень

- to promulgate an act видати акт

- to repeal an act відміняти закон

- to "undo" the internationally wrongful act ліквідувати наслідки міжнародно-протиправного діяння

- act and deed офіційний документ, зобов'язання

II v

1. діяти, поступати

2. брати участь (у чомусь)

- to act in accordance with smth. діяти згідно чогось

- to act against smbd. діяти проти когось

- to act in concert діяти узгоджено

- to act outside one's competence перевищувати свої повноваження

- to act up to one's principles діяти у відповідності із своїми принципами

- to act promptly діяти швидко

1. сила, влада

2. держава

3. pl повноваження

- absolute power абсолютна/ верховна влада

- acceding powers держави, що приєдналися (до договору, протоколу)

- colonial power колоніальна держава

- dual power двовладдя

- emergency powers надзвичайні повноваження

- exceptional powers виключні повноваження

- executive power виконавча влада

- great powers (the) великі держави

- judicial power судова влада

- large powers широкі повноваження

- leading power (the) провідні держави

- legislative power законодавча влада

- major power велика держава

- maritime power морська держава

- non-nuclear power неядерна держава

- nuclear power ядерна держава

- official powers офіційні повноваження

- political power політична влада

- signatory powers держави, що підписали документ

- state power державна влада

- veto power право вето

- wide powers широкі повноваження

- power base амер. політична підтримка при проведенні кампанії тощо

- abuse of power зловживання владою

- assumption of power захоплення влади

- delegation of powers передача повноважень

- division of powers розподіл повноважень

- verification of powers перевірка повноважень

- party in power правляча партія, партія при владі

- to be beyond one's powers бути понад чиюсь силу/не під силу

- to come to power прийти до влади

- to confer the necessary powers to smbd. видати/ надати комусь необхідні повноваження

- to delegate one's powers to smbd. передати комусь свої повноваження

- to do all in one's power зробити все можливе

- to examine the powers перевірити повноваження

- to exceed the powers перевищити повноваження

- to exercise one's powers здійснювати свої повноваження

- to exhibit one's full powers пред'явити свої повноваження

- to invest smbd. with full powers наділити/ наділяти когось повноваженнями

- to preserve one's powers зберігати свої повноваження

- to prolong the powers of parliament продовжити повноваження парламенту

- to seize power захопити владу

- vested with powers and authority наділений повноваженнями та владою

- within one's powers в межах своїх повноважень

- delegated powers юр. "даровані повноваження" (повноваження, надані уряду США конституцією і перераховані в перших трьох статтях)

- granted powers юр. "даровані повноваження" (повноваження, надані уряду США конституцією і перераховані в перших трьох статтях)

1) довідка, сертифікат, свідоцтво ( документ), посвідчення ( документ); атестат; паспорт ( устаткування)

2) письмово засвідчувати (посвідчувати, підтверджувати); видавати письмове свідоцтво (посвідчення); атестувати ( продукцію)

•

- certificate for costs

1) дія; акт, діяння; документ; закон; постанова (парламенту, суду)

2) діяти; чинити, поводити себе; робити запис, заносити ( в акт тощо)

•

- act allowed

1) акт перенесення прав; документ про передачу; передача (влади, права, повноважень тощо); відчуження; уступлення майна, цесія; переведення (на іншу роботу, посаду, місце роботи, з одного місця ув'язнення в інше); переказ ( грошей)

2) переводити (на іншу роботу, з одного місця ув'язнення в інше); перераховувати, переказувати ( гроші); передавати (владу, права, повноваження тощо); переуступати ( право); уступати

- transferability

•

- transfer a right

1) permission

2) ( документ) permit, authorization; ( свідоцтво) licence

1) усунення, звільнення (з посади); повалення, скинення (з трону); позбавлення (влади)

2) юр. (письмове) свідчення під присягою

3) бібл. зняття з хреста

4) картина, що зображує зняття з хреста

5) церк. поховання (святого)

6) фін. внесення грошей, внесок, вклад

7) осадок; накип; нагар, наліт, відстій

8) геол. нанос, нашарування; намул

* * *

1) усунення ( з посади); повалення ( з престолу); скинення

2) юp. ( письмові) показання; показання, свідчення під присягою; зняття показань під присягою

3) peл. зняття з хреста (тж. Deposition from the Cross); картина, що зображує зняття із хреста

4) цepк. поховання ( святого)

5) eк. внесення грошей, внесок

6) відкладення осадів

7) дип., кoмп. депонування ( документів)

8) фiз. виділення ( енергії)

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується